Вибачте

Знаєте, насправді, зараз мені дуже важко вести блог. Я не можу розібратися сама в собі, зовнішні обставини взагалі катастрофічні, але ж я так хочу приносити позитив, радість і щастя, осяяти хоч кількох людей своїм світлом. Проте, моя лампа чомусь гасне і зараз лише ледь жевріє, подаючи тільки незначні натяки на своє існування. Моє світло настільки тьмяне, що не може освітити навіть найближчих людей, а жар настільки холодний, що не зігріває навіть кота. Вибачте мені, шановні читачі, якщо деякі мої публікації не світяться, а поглинають фотони, вибачте, якщо за другим законом термодинаміки я забираю у вас тепло, але я буду старатися виправитись, я справді хочу нести людям добро.
Скоро почнеться новий навчальний рік, скоро я поїду в своє лігвище, де проведу більшу частину цього року. Я щиро сподіваюся, що моє життя зміниться в кращу сторону, тому що для цього є всі передумови.
Люди, дякую, що ви зі мною (як би мало вас не було, я знаю, що ви існуєте), дякую за те, що ви мене читаєте, за те, що вам подобаються мої метелики.
Сподіваюся, що цей навчальний рік принесе вам і мені ще багато приємних сюрпризів!
А поки ось вам дуже життєстверджуюче фото, зроблене у Львові.