Стіл, лампа, безлад - все життєво,
Слід синіх ручок поміж синіх меж.
Для тебе це, можливо, не суттєво,
Бо ми не будували жодних веж.
Ми не поклали жодної цеглинки
І не було між нами почуття.
Це все ілюзії - придумані картинки.
Не будем мати навіть каяття.
Ми ким були - ніколи вже не будем,
Не буде вже наївності і мрій,
Хоч цього ми ніколи не забудем
І ти для мене завжди тільки МІЙ!
06.08.2011
Немає коментарів:
Дописати коментар