І це була сумна, песимістична частина моєї думки. Але невже це все? кінець? Не люблю таких розмов, бо всі вони зводяться до одного - до реквієму за мрією. Все вищесказане - щира правда, але не все так погано, це не кінець.
АЛЕ ЄДИНЕ, ЩО МИ МОЖЕМО ЗА ТАКИХ ОБСТАВИН - СТАТИ ЩАСЛИВИМИ І ПОДАВАТИ ПРИКЛАД ІНШИМ. А це не так вже й легко. Дуже важко самостійно змінити гнів на радість, сум на спокій, сльози на сміх, а ще важче замінити горе щастям. Але, що б мені не казали - це можливо, якщо в це вірити. Варто лише почати і не закинути справу на половині. Можна придумати купу приводів для радості, які з часом переростуть в звички, а посмішка стане звичним виразом обличчя. Чому б не спробувати записати на листочку те, що робить вас щасливішим, що здатне просвітлити ваше обличчя хоч на мить. Потім написати список, який перечитувати щодня. Можна ж просто здійснити якусь давню мрію, плюнувши на всі правила, виставлені собою чи суспільством. При цьому обов'язково запитати себе чи це справді принесе щастя? Бо лише позитивні емоції нас підносять і опромінюють інших, чого ми і прагнемо. Дуже просто робити добро (ще простіше про це писати =)), бо відчуття, які прокидаються в душі ні з чим не порівняти.
Звичайно, легко тут кидати букви на хвилі інтернету, де вони в секунді загубляться, тому я почну з себе. Я визначила чого мені не вистачає щоб змінитися і написала свій список:
- Завжди красиво виглядати (так легше мати хороший настрій і посміхатися)
- Намагатися мати хороший настрій і частіше всім посміхатися
- Спілкуватися з добрими і позитивними людьми
- Вчитись, вчитись, вчитись
- Займатися фізичними вправами (хоча б бігом на пари і з пар, а також качанням пресу сміхом =)
- Більше читати
- Частіше знайомитися з новими людьми (це приносить мені особливе задоволення, адже всі такі різні)
- Писати щодня (це звільняє від зайвих думок і емоцій)
- Радіти (всьому, всім і завжди)
- Все прощати і ні на кого не ображатися
Лише тоді, коли ми справді захочемо стати щасливими, ми станемо, не залежно від інших людей, держави, нації, бо це те, що ми контролюємо самі.
Немає коментарів:
Дописати коментар