Лиш щастя

Людей багато... Люди всюди...

Вони всі тиснуть і кричать!

І, що свободи вже не буде,

Читаю я в твоїх очах.

А серце так не згідне жити!

Воно не хоче поміж стін

Так існувати, тліти, гнити.

Воно чекає різких змін.
Мені бажається ж простóру

Навколо - поля, лісу, гір...

Так, щоб людей не було поруч,

А недалеко - рідний двір,

Куди я можу повернутись

У будь-який момент і час,

Де є до кого пригорнутись,

Де тихо в серці грає вальс.

Я не люблю у стаді бути,

Належати до сірих мас.

Я хочу казки, хочу чуда,

А не гучних брехливих фраз.

Мені не треба ні мільйонів,

Ні популярності у ЗМІ,

Мені - лиш щастя у долонях,

А не у небі журавлів...

січень 2012