Чудні думки

І все ж у час, коли рідненький ноутбук лежить далеко у сумці, а клавіатура домашнього комп'ютера страшенно не надихає що-небудь писати, за два дні тричі вибиває світло і трохи страшнувато довго сидіти за комп'ютером через зливи, грози і потопи в місті, у мою розпатлану голову приходять чудні думки. Насправді, саме в такі дні є більше часу для тиші, бродіння по старих думках, спогадах про недалеке минуле і елементарних висновків, до яких чомусь не доходило раніше, є час для книжок, які не планувались і справ, які давно варто було б закінчити. І саме у  такі дні найщиріше радієш знайомим голосам у трубці, за якими справді сумуєш, які так легко тебе веселять, і повідомляють тобі такі хороші новини!

Так от про думки. Зовсім не раптово, а вже не вперше в мене з'явилася (чи скоріше повернулася) думка, що цей рік мене дуже змінив, що я занадто швидко виросла за ці 11 місяців і занадто багато сталося вперше, занадто багато сталося боляче, хоча й хорошого насправді було не менше. Дуже багато чого я зрозуміла, багато чому навчилася, багато нових людей щиро полюбила, зробила багато відкриттів, змарнувала забагато часу на дурниці, але й досягла немало. Я навчилася бути щасливою, не зважаючи ні на що і притягувати щастя, бути красивою для себе і помічати красу навколо, бути тихою і пристойною поки треба і бути собою весь інший час, бути коханою і жаданою без користі для себе, бути невзаємно, проте щасливо, закоханою, радіючи світлу цього почуття, навчилася не звертати уваги навіть на найсильніші шквали. Але я ніколи так і не зумію вчасно промовчати, не робити людям боляче, завжди говорити правду, висипатися вночі, вчити все, задане в університеті, і завжди отримувати відмінні оцінки, погоджуватися з викладачами і не сперечатися з їхніми думками, раціонально використовувати стипендію, не жити днями на одних йогуртах, не намагатися всім допомогти, не їсти занадто часто східну їжу.
Зазвичай підсумки підводять в кінці календарного року, але я люблю це робити тоді, коли в мене з'являється час, коли життя призупиняється і саме просить зробити певні висновки. В цілому ж цей рік пройшов занадто сумбурно щоб сказати щось конкретне чи однозначне, тому я лише дякую всім, хто терпів мене весь цей час.