Народження

І то дарма, що у брудному душі,
Або в якомусь пом'ятому ліжку
Народжується світ моїх ілюзій,
Які я зразу ж викладаю в вірші.
Ніхто не буде знати ні причини
І ні умов поезії творіння.
Хтось чавкає над вухом - як причинна,
Ненавиджу частину свого покоління.
А іншу все ж кохаю до безтями.
За ті слова, що можу прочитати,
За думки, що привила мені мама,
За те, що можу подумки літати.

30.10.2012