Отже, я вирішила, що почну все ж з кінця, а не з початку. Спершу викладу останні твори, а потім, поступово, доберемося і до перших.
Тут напишу кілька загальних слів.
Почала писати я давно. Спочатку були вірші, потім шкільні твори, а відносно нещодавно почала з'являтися і проза. Я пишу про те, що бачу і відчуваю, але не завжди це реальний світ. Не завжди я описую себе, інколи мої герої вигадані, але завжди я розумію їх і можу пояснити почуття і поведінку кожного.
Натхнення до мене приходить несподівано і незалежно від обставин: просто мої метелики рвуться на волю. Коли я випускаю їх через ручку або клавіатуру, з'являються деякі комбінації букв, які дехто голосно називає творами. Дякую цим людям, саме завдяки їм я думаю, що мій рій може робити щось путнє.
Я не буду писати про звичайних людей. Я про них нічогісінько не знаю. Я напишу про паралельний світ, який Існує лише у моїй голові. Багато кому це не сподобається, тому що вони хочуть бачити в книгах себе. але. ніби, щасливішу сторону, що завжди потрібні якісь докази, що все буде добре, що кожен дочекається свого хепіенду, хтось завдяки своїм діям, а хтось за рахунок бездіяльності. Вони просто ні в чому не впевнені і зовсім не розуміють як треба жити, тому вони потребують певних правил і підказок, які надаються їм у вигляді фільмів, книжок і всього іншого, чим забитий їхній мозок, бо так прийнято і так легше. Звичайно, простіше жити, не думаючи, а просто повторюючи чиїсь помилки.
Мій світ побудований на чисто суб'єктивному сприйнятті реальності і бурній моїй фантазії, яка щиро вірить в іскру добра, що схована в кожному серці, але навіть вона інколи безсильна перед певними екземплярами, бо кожен мозок має й погану сторону (в тому числі мій).
Ось так от. Насправді все складно і заплутано, і нікому не зрозуміло, тому так просто.
Загалом, не буду втомлювати вас великими промовами, тому просто побажаю приємного читання!
Немає коментарів:
Дописати коментар