А ви любите свій ранок?

Чому люди не люблять ранків? Всі незадоволено вилазять з-під ковдри і бурчать, чистячи зуби, потім не встигають на роботу і проносять цей настрій крізь весь день. Вони не зважають на те, чи виспались, чи відновили запас енергії - у будь-якому випадку їм мало сну, мало ночі, мало відпочинку, і, як наслідок, мало життя. Вони завжди незадоволені, невиспані, непривітні.


Потрібно робити свої ранки приємними, бажаними. Теплий чай з улюбленим печивом, цікава книжка, спілкування з приємною людиною, перерване сном (або навіть очікування його) - будь-яка дрібниця може зробити ранок добрим. Навіть проста посмішкка - звичайне диво - легко пінімає настрій, якщо вона щира. Я люблю ранок. Кожен ранок я люблю за те, що він дарує мені новий чудовий день (кожен день несе щось хороше), люблю за теплий чай, за тишу (поки ще всі сплять), за "Теплу Історію до кави" (це вже стає маленькою традицією), а найбільше - за те, що він дає мені вибір: почати все спочатку, виправивши старі помилки, чи продовжити, життя далі, запам'ятавши всі досягнення.

Ранок є за що любити. Кожна людина може знайти причини і приводи для цього. Варто тільки захотіти полюбити...